Дорожні знаки для дітей
У шумному мегаполісі, невеличкому містечку, селі, або й за населеним пунктом на маленьких пішоходів чатують дорожньо-транспортні пригоди. Відмінне знання дорожніх знаків — запорука Твоєї безпеки на вулиці. Ось чому Ти маєш знати їх на зубок.
11 84 т.
З Пустунчиком вивчати правила дорожнього руху цікаво та весело. Приєднуйся, і я проведу Тебе до захоплюючої та цікавої країни Дорожніх знаків.
ПІШОХІДНИЙ ПЕРЕХІД
Цей знак показує, що Ти можеш перейти з однієї частини вулиці на іншу. Однак пам’ятай, що переходити вулицю потрібно лише тоді, коли на світлофорі для пішоходів горить зелене світло.
Перед тим, як перейти дорогу, поверни голову вліво, аби впевнитись, що поблизу не їде автомобіль. Дійшовши до середини дороги (до розмітки), переконайся, чи немає автомобіля справа. Якщо дорога вільна, сміливо переходь на інший бік.
Окрім наземних (звичної Тобі зебри), переходи бувають:
— підземні;
— надземні.
ОБЕРЕЖНО, ДІТИ!
Цей знак підказує водієві, що на дорогу можуть вибігти діти, тому їхати на великій швидкості заборонено. Зазвичай такий знак Ти можеш побачити біля школи, садочка або дитячого майданчика. Проте це не означає, що тут можна перебігати дорогу. Ти можеш перейти вулицю лише у спеціально відведеному місці — по зебрі.
Ні в якому разі не вибігай на дорогу! Це небезпечно.
РУХ НА ВЕЛОСИПЕДАХ ЗАБОРОНЕНИЙ
Якщо Ти побачиш на дорозі знак, на якому намальований велосипед у червоному кружечку, щоб ненароком не стати порушником, злізь з велосипеда (скутера, мопеда) та коти його до необхідного місця.
РУХ ПІШОХОДІВ ЗАБОРОНЕНИЙ
Цей знак часто встановлюють на дорогах з особливо жвавим рухом транспорту, де немає тротуарів та узбіч. Ходити на таких ділянках дороги, а тим паче переходити на інший бік, небезпечно для життя.
ДОРОЖНІ РОБОТИ
Чоловічок з лопатою в червоному кружечку сигналізує про дорожні роботи: ремонт асфальту, обрізання гілок з дерев чи будь-які інші роботи, що відбуваються безпосередньо на дорожньому полотні. Дітям ходити поблизу категорично не рекомендовано, адже там можуть падати гілки, може бути розлита гаряча смола, або можуть летіти камені, тому є ризик травмуватися.
ЗУПИНКА ТРАНСПОРТУ
Знак, на якому на синьому фоні намальований автобус, трамвай чи тролейбус, показує, що виключно в цьому місці Ти можеш сісти у транспорт або зійти з нього.
ПІШОХІДНА ЗОНА
Одним з найважливіших дорожніх знаків для дітей є і знак «Пішохідна зона». Автомобілям тут їздити заборонено, дозволено рухатись лише пішоходам. Зауваж, що на такій ділянці дороги має бути два знаки — перший сигналізує про початок пішохідної зони, а другий — про її закінчення.
Пам’ятай! Щоб не потрапити у прикру ситуацію на дорозі, ідучи до школи або садочка, виходь з дому завчасно. Так Ти не будеш поспішати, уважно стежитимеш за учасниками дорожнього руху та звертатимеш увагу на всі знаки. Щасливої дороги!
Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Безпека дорожнього руху — Сайт teremok45!
«Увага! Діти на дорозі»
В рамках місячника «Увага! Діти на дорозі» у дошкільному навчальному закладі
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач ДНЗ № 45 «Теремок»
ПЛАН ЗАХОДІВ
З ПІДГОТОВКИ та ПРОВЕДЕННЯ МІСЯЧНИКА З БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
«Увага! Діти на дорозі!» з 22.08. по 23.09.2016.
в ДНЗ №45 «Теремок»
Мета: активізація роботи з попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму напередодні та в перші дні навчального року.
№ з/п | Зміст роботи | Термін виконання | Відповідальний |
1. | Розгляд на педагогічній годині питання, про завдання педагогічного колективу, щодо підготовки тижня безпеки дорожнього руху. | Серпень, 2016 | Вихователь-методист |
2. | Видати наказ про проведення Тижня безпеки дорожнього руху | Серпень, 2016 | Завідувач ДНЗ |
3. | Підготувати план заходів, які мають бути проведені під час Тижня безпеки дорожнього руху. | Серпень, 2016 | Вихователь-методист |
4. | Інструктаж з працівниками дошкільного закладу з попередження дорожньо-транспортного травматизму. | Серпень, 2016 | Вихователь-методист |
5. | Підготувати матеріали та оформити куточок «Увага! Діти – на дорозі» | До 26.08.2016 | Вихователь-методист, вихователі |
6. | Проведення інструктивно-методичного заняття з педагогічними працівниками з питань складання календарних планів навчально-виховної роботи з дітьми з визначенням необхідних умов та засобів, що використовуються, форм і методів проведення заходів ТБДР. | До 01.09.2016 | Вихователь-методист, вихователі |
7. | Організація та здійснення контролю за якістю складання планів навчально-виховної роботи з дітьми з визначенням необхідних умов та засобів, що використовуються, форм і методів проведення ТБДР. | Протягом проведення місячника | Завідувач ДНЗ, вихователь-методист |
8. | Розробка матеріалів для проведення дидактичних, сюжетно-рольових ігор, інсценізації казок, музичних розваг, конспектів занять і бесід, прокладання маршрутів, прогулянок. | Протягом проведення місячника | Вихователь-методист, вихователі |
9. | Організувати та провести масово-пізнавальні заходи з вивчення Правил дорожнього руху для дітей середнього та старшого дошкільного віку (конкурси, вікторини, тематичні театралізовані вистави. | Вересень, 2016 | Вихователь-методист |
10. | Оформити тематичний стенд в методичному кабінеті «Дитина і вулиця» | Вересень, 2016 | Вихователь-методист |
11. | Консультація для вихователів «Навчання правилам дорожнього руху дошкільнят» | Вересень, 2016 | Вихователь-методист, вихователі |
12. | Інформаційний вісник «Надзвичайні ситуації на дорогах». | Вересень, 2016 | Вихователь-методист, вихователі |
13. | Організувати зустрічі з працівниками патрульної поліції під час проведення тематичних занять | Вересень, 2016 | Вихователь-методист, вихователі |
14. | Оформити в групах книжкові виставки «Правила маленького пішохода» | Вересень, 2016 | Вихователі |
15. | Провести батьківські збори з питань безпечної поведінки дітей на дорогах; про стан дитячого дорожньо-транспортного травматизму; особливості перевезення неповнолітніх автотранспортом, тематичні бесіди та консультації для батьків дітей дошкільного віку | Вересень, 2016 | Вихователь-методист |
16. | Консультація на тему «Дисципліна дорослих на вулиці –запорука безпеки дітей» | Вересень, 2016 | Вихователь-методист |
17. | Надати звіт про проведення місячника безпеки дорожнього руху «Увага! Діти на дорозі» | До 23.09.2016 | Вихователь-методист |
Тиждень безпеки дорожнього руху
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач ДНЗ № 45 «Теремок
______________Г.Ф.Мазуренко
План-графік проведення Тижня безпеки дорожнього руху з 16 по 20 травня 2016
року
Мета: активізація роботи з попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму, узагальнення та впровадження кращих форм та методів профілактичної роботи серед учасників навчально-виховного процесу.
Увага! Діти на дорозі!
(розвага для дітей старшого дошкільного віку)
Вед. Добрий день, любі друзі! Сьогодні ми запросили вас в гості до Світлофора Моргайка. З кожним роком ви підростаєте і стаєте більш самостійними. Ви ходите до садочка, магазину, користуєтесь транспортом. І тому ви повинні знати правила дорожнього руху. Не важко вивчити правила, набагато важче кожен день їх дотримуватись. І тому ми вважаємо, що сьогоднішня наша зустріч допоможе вам в цьому. Ми з вами пригадаємо про безпечну поведінку на дорозі, про виконання правил дорожнього руху, про дорожні знаки.
( До залу заходять троє дітей)
1. Він стоїть біля дороги,
Поглядають всі на нього.
Дошкільнята й школярі –
Хто гуляє на дворі.
2. Має троє він очей,
Доброзичливий оцей.
Є чимало в нього справ
І не любить він роззяв.
3. Лиш моргне червоним оком —
Не ступіть в перед ні кроку.
Бачить оком тим здалека
Він всіляку небезпеку.
4. Жовтим оком лиш моргне
Попереджувать почне,
А зелений колір в нього
Відкриває всім дорогу.
Він в пригоді завжди стане,
Хто на нього лиш погляне.
Вед. Діти, ви певно здогадалися про кого йшла мова, Правильно, про друга і помічника усіх пішоходів і водіїв – Світлофора.
( Під музику заходить світлофор)
Світлофор:
Місто, в якому
З тобою живем,
Можна по праву
Зрівнять з букварем.
Азбуку міста
Завчи до ладу,
Щоб не потрапити
Раптом в біду.
Вед: Дякую, Світлофор, що завітав до нас у гості. Залишайся з нами на святі, будеш допомагати. Ось послухай, яку гарну пісню знають діти про правила дорожнього руху.
Діти виконують пісню «Будь уважним»
Вед.: За допомогою твоїх помічників, Світлофор, ми зараз проведем гру «Червоний, жовтий, зелений» ( ведучий розказує правила гри.)
2 гра. »Я і всі малята – хлопчики й дівчата».
— Хто знає, що переходити слід лиш там, де написано «перехід»?
Діти: «Я і всі малята – хлопчики й дівчата».
— Хто летить вперед так скоро, що не бачить світлофора?
Діти.
— Хто спиняється з вас , діти, як червоне світло світить?
Діти…
— Хто із вас у любу пору тротуаром йде додому?
Діти..
— Хто завжди уважний дуже, до здоров’я не байдужий?
Діти….
— І кого спасе від бід пішохідний перехід?
Діти…
Вед.: Молодці!
Звучить музика( під музику на самокаті їде Буратіно)
Буратіно: Я їду на машині туди ,де хочу я,
Кермо кручу машини, співаю : «Тра-ля-ля!»
Посуньтесь тротуари, щоб я вас не зіпхав!
Летить моя машина, що аж гуде земля!!
Бі-бі-бі!
Вед.: ( піднімає зелене світло)
Горить зелене світло,
Буратино, зачекай!
Тут їхати не можна,
На правила зважай!
Буратіно: Я — Буратино, ваш знайомий.
Я — герой усім відомий.
Не звик я прислухатись до чужих порад.
Навіщо розуму навчатись?
Мені добре й так?
( продовжує їхати)
Вед.: Буратіно, ти куди?
Недалеко до біди.
( Вед. Свистить у свисток. Буратіно наїжджає на….)
Буратіно: Ой, моя нога! Я поранив ногу!
Вед.: Буратіно, ти помилився. Порушив правила дорожнього руху, ледве не поплатився життям. Прошу йти за мною.
Буратіно: За що мене! В поліцію не хочу! Куди мене!?
( Ведуча веде Буратіно до стенду, де знаходяться дорожні знаки)
Вед.: В школу Світлофора, де вчать правила вуличного руху. Ось подивись, скільки різних знаків, як їх багато. А чи ти знаєш хоч один?
Буратіно: Ні, не знаю.
Вед.: Тоді послухай і вивчай знаки разом з нами
( Ведуча підходить до світлофора і запитує у Буратіно,, чи він знає що це?)
Буратіно: Ні, не знаю.
Ведучий: Діти що це?
Діти: Це світлофор!
Дитина: В нього на чотири боки
Є по три кругленькі ока,
Ними світить не даремно:
Як подивиться зеленим,
Йди скоріше, не зівай!
Світить жовтим — зачекай!
А червоним – стій, не йди,
Щоб не сталося біди.
Проводиться гра «Світлофор»
Вед.: Діти, якщо немає світлофора, який знак допомагає пішоходам перейти вулицю?
Діти: Знак «Пішохідний перехід»
Ведучий: А ти , Буратіно, як переходиш дорогу?
Буратіно: Я її перебігаю!
Ведучий: Діти, а так можна робити?
Діти: Ні.
Дитина: Треба знати всім як слід
«Пішохідний перехід».
Намальована людина
Попереджує машини.
Зачекай, не спішіть,
Пішоходів пропустіть.
Знак велику силу має,
Він машину зупиняє!
Ведуча: Хочеш перейти дорогу, він прийде на допомогу!
( Ведуча показує на плакатах різні знаки, запитує, пояснює).
Ведуча загадує загадки:
1. Їде швидко він і прямо –
Руль, колеса, цеп і рама.
Лиш педалі покручу –
Мов на крилах я лечу;
Швидко їду я вперед –
Мчить мене …. ( велосипед)
2. Де для нього перехід,
Має знати пішохід,
Всім запам’ятати треба:
Переходимо, де ….( зебра)
3. В нього є коліс дві пари,
Круг – кермо та очі – фари.
Хутко мчиться без зусиль
По шосе….( автомобіль ).
4. Така я велика, що й краю не маю,
Уздовж простяглася, усяк мене знає.
І жоден мене мандрівник не мине,
Бо мною всі їдуть та топчуть мене.( дорога )
Буратіно пропонує пограти в ігри:
1. «Перевези пасажирів».
2. «Дотримуйся правил дорожнього руху».
Ведуча: Знайте всі: дорослі й діти,
Треба вчити всім на світі
Строгі правила дорожні,
Бо без них ніяк не можна,
Слід про це всім пам’ятати!
До побачення, малята!
Година спілкування «Увага! Діти на дорозі!»
Тема. Година спілкування « Увага! Діти на дорозі!»
Мета. Розширити знання дітей щодо правил дорожнього руху, дорожні знаки,
світлофор та його призначення, про правила користування громадським
транспортом.
Учитель. Діти, щоб зберегти своє здоров’я та життя, ми повинні обов’язково вико-
нувати установлені правила дорожнього руху. Вони зовсім нескладні. Щоб їх
повторити, ми помандруємо по станціях, на кожній з яких виконуватимемо
відповідні завдання.
І станція «Дорожні знаки»
Діти розглядають малюнки дорожніх знаків та дають пояснення, що вони
означають.
(1. Пішохідний перехід. 2. Зупинитися. 3.Увага,діти. )
ІІ станція «Дорожній кросворд»
Кросворд «Пішохід»
Дорожній знак, який попереджає про обов’язкову зупинку. (Стоп).
Людина, що керує автотранспортом. (Водій).
Що встановлюють перед переїздом через залізничну колію? (Шлагбаум).
Частина дороги, призначена для руху пішоходів. (Тротуар).
Місце, де перехрещуються дороги і вулиці. (Перехрестя).
Який чудовий гарний дім, і вікна світяться у нім. Взуття із гуми носить він і головне, він п’є бензин! (Автомобіль).
Ділянка проїжджої частини, призначена для руху пішоходів через дорогу. (Перехід).
ІІІ Станція «Загадкова»
Кінь залізний, гумою підкований.
(Автомобіль).
Яка тварина втекла із зоопарку, щоб лежати серед дороги?
(Зебра)
Які острівці розташовані не на воді, а на суходолі?
(Острівці безпеки)
Підморгне зеленим оком – ми йдемо,
Підморгне червоним оком – стоїмо.
(Світлофор)
Мій рогатий кінь двоногий
Добре знає всі дороги.
Як захочу – він стоїть,
А скажу – то побіжить.
(Велосипед)
ІV Станція “Юний інспектор дорожнього руху»
Які сигнали світлофора?
Що означають сигнали світлофора?
Як переходити дорогу, де немає світлофора?
Що таке «зебра»?
Що таке проїжджа частина дороги?
Що таке тротуар?
З якого боку тротуару мають ходити пішоходи?
Які машини спеціального призначення можуть проїжджати на зелене світло?
Як потрібно обходити автобус, трамвай, тролейбус?
V Станція «КПП»
Тест А.
Як ви оцінюєте дії учнів, які перебігають вулицю?
1.Якщо запізнюються в школу, то роблять правильно.
2.Це вияв недисциплінованості, що може стати причиною дорожньо-
транспортної пригоди.
3.Це сміливі діти і діють вони правильно.
Тест Б
Як правильно переходити дорогу після виходу з автобуса?
Обійти автобус спереду.
Обійти автобус ззаду.
Пройти до пішохідного переходу, а в разі його відсутності, зачекати, поки автобус та інший транспорт від’їдуть подалі.
Тест В
Скільки років має виповнитися, щоб мати право їздити на велосипеді по вулицях
і дорогах?
10 років.
14 років.
16 років.
Тест Г
Якого боку повинні притримуватися пішоходи під час руху по тротуарах і пішохідних переходах?
Правого. 2. Лівого.
VІ Станція “Знайка»
Назвіть одним словом.
1.Прилад, що вказує на відстань, яку проїхав автомобіль. (Лічильник)
2.Місце знаходження водія в автомобілі. (Кабіна)
3.Рідина, яку застосовують для роботи двигуна. (Бензин)
4.Частина дороги, призначена для руху пішоходів. (Тротуар)
5.Основний механізм автомобіля. (Двигун)
Вікторина «Чи знаєш ти правила дорожнього руху?»
1.Для чого існують правила дорожнього руху?
2.Як треба переходити регульоване та не регульоване перехрестя?
3.Чому небезпечно переходити дорогу біля крутого повороту?
4.Чому не можна відволікати водія під час руху автомобіля?
5.Розкажіть, як треба поводитися на вулиці, якщо ви йдете групою?
6.Навіщо потрібні дорожні знаки?
7.Де встановлюють знак, на якому намальовані діти?
8.Про що повідомляють заборонні знаки?
9.Яким боком вулиці у нас рухається транспорт?
10.Як треба поводитися в салоні будь-якого виду транспорту?
Розвага: «Увага! Діти на дорозі!»
Розвага: «Увага! Діти на дорозі!»
Мета: Закріпити знання про правила дорожнього руху. Вчити дітей розрізняти дорожні знаки, закріпляти уявлення дітей про призначення світлофора, про його сигнали. Розвивати спритність, швидкість, навички орієнтування в просторі, розвивати увагу і спостережливість. Виховувати вміння самостійно використовувати отриманні знання і повсякденному житті. Виховувати дружні відносини, бажання прийти на допомогу іншому.
Обладнання: дорожні знаки, світлофор, ребристі дошки, обручі.
Хід:
Діти заходять в зал і сідають.
Ведуча: Добрий день, діти! Зараз ми відправимось у мандри чарівною країною дорожнього руху. Але щоб потрапити у чарівну країну спочатку нам потріно дати відповіді «ні» або «так» на твердження.
Дружно всі скажіть мені:
На дорозі можна гратись? (ні)
А при дорозі гратись можна? (ні)
Б’є в ворота м’яч хлопчак –
На подвір’ї гратись можна? (так)
Можна по дорозі, мчати на велосипеді? (ні)
А щоб ви ніколи не були сумні,
Правила порушувати можна? (Ні)
Ведуча: Молодці ви гарно знаєте правила дорожнього руху.
(Звучить музика, вбігає Пеппі Довга Панчоха).
Баба Яга: Забігла я кудись, не можу зрозуміти куди? Що це за місце, діти?
Ой не потрапить би нам в біду!
Відпочили, пора попрацювати.
Ти Павучок, вилазь, і дітей ти полякай!
(Баба Яга лякає дітей павуком. Заморилась, сіла.)
Ведуча: Ви, чому порушуєте порядок, дівчатко?
Пеппі: Яка я тобі дівчатко? У мене ім’я є. Нехай діти скажуть. (Пеппі Довга Панчоха).
Ведуча: Знаєш, що, Пеппі, не боїмося ми Павучка. Давайте краще з нами чарівною країною дорожнього руху подорожувати.
Пеппі: Добре, але ви повинні мене пробачити за те, що я вас лякала.
Ведуча: Ну, що діти, пробачимо Пеппі Довгу Панчоху, покажемо їй дорожню абетку?
Діти: Так!
Пеппі: Що ще за дорожня абетка? Теж мені придумали!
Діти: Дорожньою абеткою можна назвати дорожні знаки, тому що вони розповідають, що можна робити на вулиці, а що ні.
Ведуча: Пеппі, а ти знаєш, які-небудь дорожні знаки?
Пеппі: Ні не знаю, але бачила якісь картинки на вулицях біля доріг, висять.
Ведуча: А ось діти знають дорожні знаки. Якщо не віриш, то давай перевіримо.
Естафета «Дорожні знаки»
(Команда повинна скласти із частин дорожній знак.)
Ведуча: Бачиш, Пеппі, як наші діти знають дорожні знаки. А ти знаєш, хто самий головний на дорозі? Його сигнал для всіх закон.
Пеппі: Звичайно, знаю! Це мій павучок!
Ведуча: Нічого ти не знаєш, а діти знають.
Діти:
1.Світлофор три ока має –
Весь дорожній рух ладнає.
На зелений не барися,
швидше йди, а сам дивись.
2. Світлофор червоним сяє –
Йти вперед забороняє.
Жовте світло мерехтить –
Йти готуйся через мить.
Як зелений загориться,
Йди вперед і не барися.
Ведуча: Так це світлофор. А ще ми про нього знаєм пісеньку.
(Діти груп №12 та №7 виконують пісеньку про світлофор «На вулиці»).
Ведуча: Бачиш, які дітки молодці. А зараз ми пограємо в естафету і побачимо, яка команда перша збере світлофор.
Естафета «Збери світлофор»
Ведуча: Виходячи на вулицю головне увага! А ти ,Пеппі, уважна?
Пеппі: Дуже уважна! Іду куди захочу. Хочу – іду туди, хочу – сюди!
(Баба Яга імпровізує під музику (шум гальм): падає. Ведуча допомагає їй встати.)
Ведуча: Ось що може статися, якщо бути неуважною на вулиці. Зараз діти тобі покажуть, які вони уважні на вулицях.
Гра «Уважний пішохід»
Під веселу музику («Пісенька про світлофор» Муз. Н. Петрової, слова Е. Шифріної) діти виконують вказівки Пеппі: червоний колір — дотримуються тиші;
жовтий колір — плескають у долоні; зелений колір — тупотять ногами).
Ведуча: Пеппі, а ти знає де треба переходити вулицю, щоб не трапилось біди?
Пеппі: Ні не знаю. А де?
Діти: Там, де є знак пішохідного переходу.
Пеппі: А що це таке?
Ведуча: А зараз діти тобі і продемонструють?
Естафета «Пішохідний перехід»
(проходять по ребристій дошці)
Пеппі : Як добре я все побачила! Ви молодці. Дітки, а ви можете відгадувати загадки?
Діти: Так!
Пеппі : Добре, тоді відгадайте. Готові?
Діти: Так!
Гра «Домов слово»
Діти хором підказують Пеппі відсутні слова:
Якщо світло загорілося червоне
Отже, рухатися… (не можна)
Жовтий колір — попереджає,
Чекай сигналу для… (руху)
Світло зелене каже:
«проходьте, шлях…» (відкритий)
Пеппі : Дякую вам, діти, я така задоволена, так рада, що потрапила до вас в дитячий садок. Змогли мене ви навчити, як по вулицям ходити! Тепер я теж буду дотримуватися правил дорожнього руху.
Пеппі : А зараз мені вже пора, до побачення!
Ведуча: Любіть себе та інших поважайте,
Своє життя й здоров’я бережіть!
Дорогу правильну в майбутнє вибирайте,
Зелене світло хай для вас горить!
Сценарій виховного заходу «Дорожня абетка» – АБЕТКАland
Прочитано: 6 713
Сценарій стане в нагоді керівникам гуртків, класним керівникам під час підготовки та проведення заходів з безпеки життєдіяльності дітей.
Автор: Палієнко Тетяна Володимирівна
Навчальний заклад: КЗ Полтавський Палац дитячої та юнацької творчості Полтавської міської ради Полтавської області; керівник гуртка
Тема: Сценарій виховного заходу «Дорожня абетка»
Спрямування: виховна робота 1-4 клас
Мета: Вивчити і закріпити з дітьми правила дорожнього руху, розширити знання дітей про вулицю (проїжджу частину, тротуар, перехрестя, узбіччя), про кольори і принцип дії світлофора, дорожні знаки та правила переходу вулиці. Розвивати увагу, спостережливість, уміння орієнтуватися на вулицях міста за допомогою дорожніх знаків, розпізнавати їх, розвивати вміння застосовувати набуті знання на практиці. Виховувати обережність, культуру поведінки на вулицях міста, свідоме ставлення до виконання правил дорожнього руху, бажання бути в безпеці на дорогах.
Обладнання: ТЗН (екран), картки із зображенням кольорів світлофора, макети світлофора. Таблиця з кросвордом, картки із зображенням дорожніх знаків, інформаційний стенд «Безпека дорожнього руху», малюнки, світлоповертаючі стрічки, плакати «Дотримуйся правил дорожнього руху», магнітна дошка з тематичними картинками.
Хід заходу
Педагог: Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про правила вуличного руху, про поведінку пішоходів на вулиці, дізнаємося як поводитися на дорозі, де можна гратися та що потрібно робити аби з вами не сталося біди. Діти, а чи знаєте ви для чого людина змалечку вивчає «Буквар»?
Так, вона вивчає буквар для того, щоб навчитися читати, а «Дорожню абетку» ми вивчаємо для того, щоб бути грамотним на дорозі, щоб жити в безпеці. Тому наш захід так і називається – «Дорожня абетка». І саме сьогодні ми дізнаємось – чи слухняні ви пішоходи? А тепер скажіть мені, діти, ви любите гратись на свіжому повітрі? Тож давайте перевіримо чи знаєте ви, де можна гратися, а де ні.
Приготуйтеся і будьте уважні:
Дружно всі скажіть мені
На дорозі можна гратись?
Діти: Ні.
Педагог: Лине музика й пісні,
При дорозі гратись можна?
Діти: Ні
Педагог: Б’є в ворота м’яч хлопчак,
На подвір’ї гратись можна?
Діти: Так
Педагог: Можна на дорозі, ви скажіть мені,
Мчати на велосипеді?
Діти: Ні.
Педагог: А як тобі вже чотирнадцять й ти мастак,
По дорозі можна їхати?
Діти: Так.
Педагог: Тож добре всі запам’ятайте:
На дорозі – не гратися, не кататися,
Якщо хочеш здоровим зостатися.
Й щоб не трапилось біди,
Пам’ятай, мій друже,
Що забави на дорозі
Небезпечні дуже.
А щоб ви ніколи не були сумні,
Правила порушувати можна?
Діти: Ні.
Педагог: Так, я зрозуміла, що ви знайомі з правилами поведінки на дорозі. Ви знаєте, що гратися на дорозі та біля проїжджої частини заборонено. Гратися можна у дворі, на дитячих майданчиках та у парках. Але деякі ваші улюблені мультиплікаційні герої нехтують правилами вуличного руху та створюють небезпечну ситуацію на дорозі. Ось погляньте на екран. (Дивіться уважно, тому що після перегляду я поставлю вам питання).
Перегляд мультфільмів:
- «Не дитячий знак»
- «Нетерплячі водії»
- «Хто швидше?»
Педагог: Ігор, Саша, Вова, Вітя
Люблять грати у футбол.
Чи є більша радість в світі,
Ніж забити влучно гол.
Хай навстріч машини мчаться,
Хай на трасі шум і гам,
Дуже хочеться пограться,
На дорозі хлопчакам.
Не робіть цього, спиніться!
Пригадайте ви закон:
Так чинити не годиться,
Бо шосе не стадіон.
Дійсно, школярі всі мають знати,
Що ніяк не можна грати
Там, де їдуть щохвилини
І автобуси, й машини.
На екран виводяться знаки (питання).
Закон вулиць і доріг дуже добрий: він охороняє від біди, береже життя, але він дуже вимогливий до тих, хто його не виконує. Тому тільки тим, хто постійно дотримується правил дорожнього руху, він дозволяє сміливо переходити вулицю. До речі, діти, а ви знаєте, що таке вулиця? (Картинка вулиці на екрані)
- Вулиця – частина міста або села, обмежена двома рядами будинків. По вулиці їздять автомобілі та ходять люди.
- Частини вулиці – вулиця поділяється на дві основні частини: проїжджу частину та тротуар.
- Тротуар – це пішохідна доріжка з боків вулиці. По тротуару люди ходять пішки.
Тротуари – це доріжки,
Ми по них ідемо пішки.
Всі, хто тротуаром ходять,
Звуться просто – пішоходи.
Цікаво, а чи знають Смішарики, де ходити пішоходам?
Перегляд мультфільму «Безпечне місце».
Педагог: Діти, для того, щоб з вами на дорозі не сталося лиха, ви повинні знати правила поведінки пішоходів. Але спочатку давайте з’ясуємо, хто такий пішохід.
- Пішохід – це людина, яка йде пішки. А місця, де пішоходи можуть перейти через дорогу, називаються пішохідними переходами.
Знають діти всі напевно,
Перехід бува підземний.
Під землею люди йдуть,
І безпечна їхня путь.
На горі біжать машини,
Проїжджають без упину.
А внизу йде пішохід –
Дуже гарний перехід.
Він стрічає всіх привітно,
Навіть вдень горить тут світло.
Бачиш міст через дорогу?
Це надземний перехід.
Треба йти лише по ньому,
Знає кожен пішохід.
- А хто такий пасажир? Пасажир – це людина, яка їде у транспорті.
- А як ви вважаєте, для пасажирів є правила?
Давайте переглянемо мультфільм «Пристебни ремені»!
Перегляд мультфільму «Пристебни ремені».
Педагог: Як потрібно виходити з автомобіля? (Через праві двері на тротуар)
- А хто такий водій? Водій – це людина, яка керує транспортом, але, на жаль, серед них іноді зустрічаються некультурні водії, які не завжди дотримуються правил дорожнього руху.
Перегляд мультфільму «Некультурні автомобілі».
Педагог: А хто такий велосипедист? Велосипедист – це водій велосипеда. До речі, ви знаєте, що їздити на велосипедах по вулиці дозволяється лише з 14 років? А де можна кататися на велосипеді таким маленьким дітям, як ви? А чи знають Смішарики, де кататися на велосипеді?
Перегляд мультфільму «Де кататися?». На екрані відповідні дорожні знаки (5 знаків).
Питання.
Педагог: Ми з’ясували, хто такий пішохід, пасажир та водій. Діти, а зараз для вас проблемна ситуація на закріплення матеріалу: Віра везе ляльку в ляльковому візочку. Андрійко їде на дитячому велосипеді. Мама веде за руку Оленку. Хто з них пасажир, хто пішохід, а хто водій. (Відповіді дітей)
Для того, щоб з вами на дорозі не сталося лиха, ви повинні знати правила поведінки пішоходів та ретельно їх дотримуватися. А зараз я пропоную вам згадати правила поведінки пішоходів. (Відповіді дітей)
Правила виводяться на екран та роздаються дітям.
Правила поведінки пішоходів:
- Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.
- Якщо немає тротуарів і пішохідних доріжок, ми маємо рухатись по узбіччю. Узбіччя – це бічна частина дороги, по якій дозволяється рухатись в напрямку протилежному руху автомобіля.
- Пішохід може ходити по велосипедних доріжках, тримаючись правого боку та не ускладнюючи рух велосипедистів.
- Пам’ятай, що завжди треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
Педагог: Діти, так що ж таке пішохідний перехід? Давайте ще раз повторимо.
- Пішохідний перехід – це місце, де пішоходи можуть перейти через дорогу. Щоб пішохід міг побачити, де знаходиться перехід на проїжджій частині вулиці, його позначають білими широкими лініями нанесеними паралельно до дороги. Такі позначення називають «зеброю». А чому така назва, ми дізнаємося з мультфільму «Зебри у місті».
Перегляд мультфільму «Зебри у місті». На екран виводяться відповідні дорожні знаки.
Педагог: Пішохідні переходи бувають підземні, наземні і надземні. Підземні переходи будують на тих ділянках дороги, де машин найбільше. У місці наземного пішохідного переходу стоїть дорожній знак «Пішохідний перехід». Він повідомляє водіям і пішоходам про те, що тут пішохідна ділянка. Надземний пішохідний перехід – це місток над проїжджою частиною для переходу над землею.
Щоб дорогу перейти безпечно,
Щоб в путі уникнути нам бід,
Знак знайдемо той,
Що дуже ґречно
Вкаже пішохідний перехід.
Глянь ліворуч і праворуч
Пильно й неквапливо,
І якщо машин немає –
Переходь сміливо!
Пішохід, пішохід,
Пам’ятай про перехід.
Підземний, надземний
Схожий на зебру.
Діти, дорожніх знаків дуже багато і кожен з них попереджає, застерігає, наказує та надає інформацію. Але ми з вами не згадали ще про одного з друзів, який слідкує за порядком на дорозі. Відгадайте загадку:
Не загадка, а морока,
Не дракончик він, не джин,
Має він три світлих ока,
Але дивиться одним.
Два завжди відпочивають,
А одне ніяк не спить,
Кольори всі різні мають –
Кожне полум’ям горить.
То червоне, то зелене,
Жовте сонечком блищить.
Ось погляньте всі на нього,
Відгадаєте умить.
Транспорт в місті регулює,
Як справжнісінький актор,
Всім він правила диктує,
Ну і зветься… (світлофор)
Так, це світлофор. Він допомагає водіям і пішоходам на вулицях міст і сіл. А чи знаєте ви, що світлофори з’явилися на вулицях більш як 60 років назад. Вони виглядали так: з чотирьох боків на них були три кольорових скла (зелений, жовтий, червоний). По ним повільно рухалася велика чорна стрілка, вони були дуже не зручні, а сучасні світлофори-автомати набагато кращі. А чому світлофор має таку назву? (Відповіді дітей)
Тож пропоную вам переглянути мультфільм, де наші знайомі Смішарики з’ясують для чого потрібен світлофор і чому він так називається.
Перегляд мультфільмів:
- «Гармонія світлофора» (Питання дітям: «Так чому світлофор має таку назву?»)
- «Світлофор» (Питання дітям по кольорам світлофора)
- «Чоловічки що танцюють» (Питання дітям: «Чим відрізняються світлофори для водіїв та пішоходів?»)
- «Чоловічки, що блимають» (Питання дітям: «Для чого блимає зелений чоловічок 3 сек?»)
Діти демонструють світлофори, виготовлені власноруч. Розповідають віршик про світлофор англійською мовою.
Педагог зачитує лист від Баби Яги: Діти, я зовсім забула на початку заняття сказати вам про е, що ми отримали листа від Баби Яги.
«Привіт мої розумні. Знаю, ви листа від мене не чекали. Але мені дуже хотілося б поділитися своїми враженнями. Правил дорожнього руху я не знаю, та вони мені і не потрібні, бо я літаю на повітряному транспорті: ступі та мітлі. А дорожні знаки в повітрі не розвішують, світлофори ваші на землі, мені вже мерехтять в очах своїми зеленим, жовтим та червоним кольорами. Вирішила я зробити добре діло: на різних перехрестях поміняти кольори світлофорів на рожеві, блакитні та сині. Ви зі мною згодні?»
Діти, поясніть чому не можна змінювати кольори світлофора? До чого це може призвести? (Відповіді дітей)
Педагог: Відомо всім, що найдорожчий скарб людини, це її власне життя і здоров’я. Необережність на вулиці часто призводить до втрати не тільки здоров’я, а й навіть життя. Тому треба всім обов’язково дотримуватись певних правил дорожнього руху. А яких саме, дізнаємося разом зі смішариками.
Перегляд мультфільмів:
- «Гонки з перешкодами» (Питання дітям: «Назвіть правила їзди на велосипеді»)
Педагог: А наступні правила дорожнього руху в мультфільмах:
- «На зупинці». Виводяться на екран дорожні знаки
- «В автобусі» (Питання дітям: «Правила поводження в автобусі»)
Педагог: Діти, а як ви вважаєте, яка машина найстрашніша?
- «Найстрашніша машина» (Питання дітям: «Як необхідно обходити транспорт, що зупинився?» /Автомобілі, автобуси, тролейбуси обходь лише ззаду, а трамваї та поїзди лише спереду/)
Педагог: Діти, а зараз я хочу запропонувати вам кросворд-загадку про правила дорожнього руху. Якщо ви його розгадаєте, то дізнаєтесь, що батьки подарували хлопчику на день народження. (Кросворд на екран)
- Частина міста, обмежена двома рядами будинків.
- Громадський транспорт з «ріжками».
- Автомобіль з «шашечками».
- Місце, де зупиняється автобус.
- Місце, де їздять автомобілі.
Педагог: Молодці діти, гарно справилися з кросвордом. Відгадали і заповнили усі клітинки. А зараз пропоную вам пограти в гру «Дорожні знаки» (Скласти пазл та назвати знак)
В них важлива конче справа,
Повсякчас на варті, справа
Вздовж доріг вони стоять,
Строго вказують, велять.
То вони забороняють,
То про щось попереджають,
Пішоходів інформують,
Рухом водіїв керують.
Якби раптом їх не стало,
Скільки б лиха нас спіткало!
Та при будь-які погоді
Нам вони стають в нагоді,
Тому, хто пішки йде,
всім підкаже, що і як,
Добрий друг – дорожній знак.
Домашнє завдання: вдома пограти в гру «Дорожні знаки» з батьками і друзями.
Педагог: Ми сьогодні з вами дізнались багато нової та корисної інформації. Діти, давайте всі разом складемо віршик, в якому ідеться про правила дорожнього руху. Іще раз звернемо увагу на те, як повинні поводитися пішоходи на дорозі.
Щоб на дорогах жертвою не стати
Потрібно правила ….. (вивчати)
Тож знати треба сину й доні,
Що рух у нас ….. (правосторонній)
І пам’ятайте в чому справа:
Всім рухатися треба ….. (справа)
Де по дорозі мчать машини,
То це – …. (проїжджа є частина)
А де прогулюються пари,
Де люди йдуть – це …. (тротуари)
Дорогу не перебігайте,
А краще трішки… (зачекайте)
Щоб не було нікому шкоди
Завжди ідіть на … (переходи)
І теж хвилинку зачекайте
І не біжіть, … (не поспішайте)
Та щоб у світі добре жити
Вам треба з правилами … (дружити)
І їх виконувати завжди,
Тоді не трапиться … (біди)
Педагог: Ви сьогодні дізнались багато нового,
Про правила безпечної поведінки на вулицях і дорогах.
Тож знову в ігри грайте
І весело відпочивайте.
Але правила ніколи ви не забувайте.
Вручення світлоповертаючих стрічок. Підведення підсумку виховного заходу.
Педагог: Бажаю, щоб ви всі були здорові, веселі та щасливі. Щоб з вами та вашими рідними ніколи не трапилось біди на дорозі. Щоб ви завжди були слухняними пішоходами, а коли подорослішаєте – культурними водіями.
Авторськими правами на розміщений матеріал володіє автор, що підтверджено сертифікатом про публікацію №17-757 від 25.10.2017року. Відповідальність за достовірність та якість викладеного матеріалу також несе автор матеріалу.
№ п/п | Форма проведення | Термін виконання | Клас | Відповідальний |
Поновити куточки безпеки по класах | До 05 вересня | 1-11 | Класні керівники | |
Розробити в учнівських щоденниках і взяти під контроль маршрути руху від дому до школи і від школи додому | До 05 вересня | 1-11 | Класні керівники | |
Визначити кількість учнів, які йдуть до школи і повертаються з неї перетинаючи вулиці з інтенсивним рухом автотранспортом, скласти списки | До 11 вересня | 1-11 | Класні керівники | |
Скласти списки учнів, які мають в своєму користуванні вело – мото транспорт | До 11 вересня | Класні керівники | ||
Провести конкурс малюнків «Правила дорожнього руху» | До 18.09. | 1-11 | Класні керівники уч. обр.мистецтв. | |
Показ мультфільмів «Веселий світлофор», «Пішохідний перехід», «Де не можна гратися» | Протягом місяця | 1-5 | Класні керівники | |
Конкурс тематичних буклетів, бюлетенів «Молоде покоління – за безпеку дорожнього руху» | До 18.09.2015 | 10-11 | Вчитель інформатики | |
Виставка-огляд спеціальної літератури «Дай руку, вулице» | Протягом місяця | 1-11 | бібліотекар | |
Зустрічі інспектора ДАЇ з учнями „Інспектор попереджує” | Протягом місяця | 1 – 11 | Класні керівники | |
Єдиний урок по ПДР „Увага! Діти на дорозі!” | 02.09.2015 | 1 – 11 | Класні керівники | |
Написати диктанти «Грамота пішохода» | До 18.09.2015 | 1-11 | Вч. української мови, класні керівники | |
Виховні години: „Страшна дорожня статистика”, „Азбука вулиць та доріг” | За графіком виховних годин | 1 – 11 | Класні керівники | |
Надати звіт про виконану роботу в Управляння освіти | До 24 вересня | ЗДВР |
5 способов проявить уважение к своему ребенку (и получить его уважение взамен)
Я постоянно это вижу — родители сетуют на то, что их дети «неуважительны», «не соблюдают мои правила» или «не проявляют уважения к своим старшим».
Я полностью понимаю, насколько это расстраивает. Все родители хотят, чтобы их дети были добрыми, вежливыми и уважительными по отношению к каждому , с которым они общаются. Очевидно, что важно, чтобы дети знали, как действовать в цивилизованном обществе, но давайте будем честными, мы также чувствуем себя невероятно виноватыми или смущаемся, когда НАШИ дети проявляют неуважение.Мы просто чувствуем осуждение других родителей, когда наш сын или дочь огрызаются в кассе Target.
Итак, остается большой вопрос, в мире, где общие знаки внимания приходят и уходят, как мы можем научить наших детей быть уважительными ?! И уважительно относятся к нам и другим детям и взрослым? Ответ в том, что МЫ должны моделировать уважение, которое мы надеемся получить от наших детей.
По правде говоря, вам может казаться, что вы уже делаете это, а на уважение все равно не отвечают.Если это так, оставайся со мной, мой друг. Как вы узнаете из этой статьи, есть несколько способов, которыми даже благонамеренные родители случайно подрывают развитие этих взаимоуважительных отношений, даже не подозревая об этом.
Хорошая новость заключается в том, что мы можем внести несколько простых изменений в то, как мы взаимодействуем с нашими детьми, которые будут ОБЕСПЕЧИТЬ взаимоуважительные отношения. Когда мы намеренно пытаемся продемонстрировать уважительное отношение к нашим детям, они с большей вероятностью будут имитировать его.Идея о том, что дети заслуживают уважения и достоинства, является основой позитивного воспитания.
Как это проявлять уважение к нашим детям?
Приведенный ниже список взят из одной из моих любимых книг по воспитанию детей: Как говорить, чтобы дети слушали и слушали, чтобы дети говорили Адель Фабер и Элейн Мазлиш.
Этот список предназначен для информирования родителей о том, что делают мы, добросовестные родители, которые подрывают то уважение, которое дети испытывают к нам, и предлагает быстро освежить в памяти способы ПРОКАЗАТЬ уважение в простых повседневных и повседневных общениях.
Эти стратегии не только продемонстрируют уважение к детям, но и каждое предложение поможет укрепить их автономию и уменьшить борьбу за власть в вашем доме. . Для меня это звучит как беспроигрышный вариант — уважительные, способные И послушные дети? Запишите меня!
Вот 5 способов проявить уважение, развить способности ребенка и избежать борьбы за власть:
1. Задавайте меньше вопросов
Родители — существа любознательные. Нам нужны подробности. ВСЕ ДЕТАЛИ.
Кто там был?
Что было дальше?
Как прошла школа?
Почему вы этого не сделали?
О чем вы думали?
Где ты сейчас?
Когда дети находятся на линии огня нашего шквала вопросов, неудивительно, что они замолкают. Хотя вы можете обнаружить, что младшие дети хотят поделиться подробностями, по мере взросления они менее склонны отвечать на все ваши вопросы, особенно если они чувствуют, что вопросы исходят из точки зрения или отсутствия доверия к ним.
Плотные губы детей не обязательно означают, что они не хотят делиться — они просто хотят контролировать, когда и как они проливают свет, И они хотят знать, что мы верим в них. Чтобы продемонстрировать уважение к их здравому смыслу и суждениям, мы должны перестать задавать вопросы.
Вместо этого сделайте глубокий вдох. Если это не вопрос безопасности, вы НЕ ДОЛЖНЫ знать эту точную секунду. (И даже в этом случае ваш ребенок все равно может не поделиться, если у вас не сложились доверительные отношения, в которых он чувствует себя комфортно.)
Предоставляя вашему ребенку возможность поделиться с вами в удобной форме, когда он будет готов, вы окажете ему такое же уважение, которое цените со стороны других. В конце концов, никому не нравится начальник, который контролирует каждую деталь проекта. Убедитесь, что вы не контролируете каждую деталь жизни своего ребенка на микроуровне, и вы добьетесь более уважительного отношения в ответ.
Применяем на практике:
Вместо:
«Как прошла школа сегодня?»
«Трудно ли было пройти научный тест?»
«Что вы ели на обед?»
Попробуйте:
«Добро пожаловать домой.Я так рада тебя видеть!»
«Я действительно скучаю по тебе, когда ты в школе! Моя любимая часть дня — приходить домой! »
ПРИМЕЧАНИЕ: Никаких вопросов о мелочах его дня!
Вы всегда можете поговорить более предметно позже — когда у него будет время расслабиться и когда разговор будет на его условиях.
2. Дождитесь ответа
Если вы иногда чувствуете, что находитесь на линии огня ДЕТСКОГО шквала вопросов, оставайтесь на связи, проявляйте интерес, но не спешите отвечать.
Когда родители быстро отвечают на каждый вопрос, просьбу или вопрос, дети учатся полагаться на мгновенные ответы и расстраиваются, когда родители не отвечают поспешно. Когда мы не даем ребенку возможности самому придумать ответ, мы демонстрируем неуверенность в его силах и сеем семена беспомощности и чрезмерной зависимости от мамы или папы.
Чтобы не подпитывать беспомощность, я призываю родителей ответить собственным вопросом. Это прекрасный способ посадить обезьяну на спину ребенку и дать ему возможность побороться с заданным вопросом.
Применение на практике
Ребенок: «Есть ли у змей уши?»
Родитель: «Интересный вопрос. Как вы думаете?»
Ребенок: «Как мне построить эту башню?»
Родитель: «Есть ли на коробке какие-нибудь подсказки, которые могут нам помочь? Или инструкции, которые мы могли бы прочитать вместе? »
Ребенок: «Вы можете мне помочь с этой математической задачей? Я не могу этого сделать! »
Родитель: «Что вас просит сделать проблема? Что вы узнали из других проблем, которые могут помочь вам в решении этой проблемы? »
Примечание: То, что вы не должны быстро отвечать, не означает, что вы НЕ отвечаете.Вы можете проявить сочувствие, «Это сложно, не так ли?» Или выразите уверенность, «Ты действительно растешь. Я знаю, что ты справишься с этим ».
С младшими детьми родители по понятным причинам будут чувствовать себя измученными количеством вопросов, которые им задают каждый день. Из-за разочарования, утомления или отсутствия подходящих инструментов родители могут иногда отвечать таким образом, что дети не хотят задавать вопросы — «Сколько раз я тебе говорил?» «Не спрашивай меня об этом снова» или «Я не знаю!»
К сожалению, такой ответ лишь мешает здоровому общению в будущем, делая детей менее склонными отвечать на НАШИ вопросы по мере взросления (см. №1).
Держите линии общения открытыми и ободряющими, но начинайте отвечать таким образом, чтобы у вашего ребенка развились навыки решения проблем и чувство автономии. Таким образом, взаимное уважение станет естественным побочным продуктом!
3. Позвольте вашему ребенку владеть своим телом
На базовом уровне это может показаться родителям очевидным — позвольте вашему ребенку искупаться, позвольте ему выбрать, какую одежду надеть, позвольте ему самому выбрать свою прическу.
И большинство родителей предоставляют эту автономию, когда дети становятся старше.Однако есть и другие, более тонкие способы, которыми мы подрываем контроль как наших младших, так и старших детей над собственным телом — вытирая нос, стирая с лица еду, поднимая штаны, стягивая рубашки и т. Д.
Когда дети станут достаточно взрослыми, чтобы поддерживать базовую гигиену, оставьте их в покое! Не убирайте волосы с ее глаз и не вытирайте еду с лица. Не заправляйте его рубашку и не поправляйте воротник без предупреждения.
Родителям это сложно! Вы ЗНАЕТЕ, как раздражает эта челка, висящая у вас на глазах! Итак, чтобы ей было удобнее, вы быстро проводите по ее волосам или быстро кладете заколку, которую вытащили из сумочки.
К сожалению, когда мы делаем эти «исправления» на регулярной основе, дети рассматривают их как вторжение в физическую неприкосновенность частной жизни и лишают их возможности заниматься своими личными потребностями.
Позволяя детям владеть своим телом и внешним видом, мы проявляем к ним такое же уважение, как мы надеемся, они будут проявлять к другим.
Это не значит, что вы должны смотреть на кетчуп на ее лице во время еды. Вот несколько способов справиться с такими сложными ситуациями:
Применение на практике
Вместо: Вытирая с лица еду
Попробуйте: «У вас на щеке немного кетчупа, вот салфетка, если вы хотите ее стереть.”
Вместо: Заправляет рубашку без предупреждения
Попробуйте: «Мне очень нравится выбранная вами рубашка! Вы бы предпочли, чтобы он был убран или опущен? »
Вместо: Расправление воротника
Попробуйте: «Привет, дорогая, я заметил, что у тебя задняя часть воротника торчит. Вам нужна помощь, чтобы положить его, или вы хотите о нем позаботиться? »
4. Пусть ваш ребенок сам отвечает за себя
Мы все сделали это.Мы идем на игровое свидание, воссоединение семьи или день рождения с нашим ребенком рядом с нами. Взрослый с добрыми намерениями подходит к нему с энтузиазмом и хочет знать, как идут дела в первом классе для нашего человечка.
«Как твоя школа, Джек? Тебе нравится твой учитель? »
Мы стоим молча секунду или две, прежде чем прорваться сквозь тишину. «У него отличная школа! Мы очень счастливы там, а миссис Филлипс просто лучшая! »
Проблема в том, что когда мы перебиваем детей, могут произойти две вещи:
- Мы подтверждаем, что их мнение не ценится, и / или
- Мы спасаем менее социально уверенного (застенчивого) ребенка из дискомфортной ситуации, которая мешает им развивать навыки на будущее.
Вместо того, чтобы бросаться делать что-то для наших детей или отвечать за них, позвольте им отвечать, бороться и думать самостоятельно. Вы будете удивлены, как будет расти их чувство личной значимости. Когда дети будут более уверенными и способными — даже в неудобных ситуациях — уважение будет течь более свободно.
Применение на практике
Вместо: «У него отличная школа! Мы очень счастливы там, а миссис Филлипс просто лучшая! »
Попробуйте: «Джек вам скажет.Он тот, кто знает.
Для старшего ребенка молчите и не отвечайте. Неловкое молчание побудит вашего ребенка заговорить. Если они все же решат не делать этого, не придавайте большого значения, просто продолжайте разговор.
5. Проявляйте уважение к возможной «готовности» вашего ребенка
Только представьте, вы запланировали идеальный день в бассейне для всей семьи. Бутерброды приготовлены, полотенца в сумке, игрушки для бассейна вылетают из багажника, и вы настроены хорошо провести день.
Когда вы выходите на террасу у бассейна и намыливаете своих детей солнцезащитным кремом, ваш старший сын с энтузиазмом бросает в воду пушечные ядра, а ваш шестилетний сын торжественно сидит на стуле у бассейна. «Я не хочу идти в воду», — замечает он.
«Давай!» ты плачешь, «Будет так весело! Помните все те уроки плавания, которые вы брали — это было весело, правда ?! Или прошлым летом на озере мы отлично провели время. Давай, Люк, просто войди. Ты видишь своего брата? Он веселится, и ты тоже! »
То, что раньше казалось веселым днем в бассейне, превратилось в борьбу за власть у бассейна.
Когда мы пытаемся заставить детей делать то, что они не хотят или не чувствуют себя комфортно, мы упускаем важную возможность проявить уважение. В конце концов, — наша долгосрочная цель — воспитать целеустремленных, способных, уважительных и стойких людей, а не тех, кого легко поднять под давлением других.
Лучше всего в ситуациях, подобных упомянутой выше, относиться с уважением к возможной «готовности» вашего ребенка. Поэтому, когда Люк не хочет плавать в тот день, просто скажите «Не беспокойтесь.Когда решишь, попадешь в воду ».
Изменив свой язык, вы показываете Люку, что уважаете его решение и верите, что он сделает все, когда ОН будет готов. Это позволяет ему сделать такой шаг — в конечном итоге — на своих условиях.
Дети привыкли к общению с родителями, много упорядочивая, исправляя и направляя. Когда наши дети знают, что мы уважаем их решения и верим, что они будут их выполнять, мы создаем взаимное уважение друг к другу.
Применение на практике
Вместо: «Попробуйте сходить в ванную.”
Попробуйте: «Меня это не волнует. Когда будете готовы, воспользуетесь горшком ».
Вместо: «Вам нужно практиковаться перед уроками игры на фортепиано».
Попробуйте: «Надеюсь, вы знаете, что вам нужно сделать, чтобы хорошо подготовиться к урокам игры на фортепиано».
Последние мысли
Реализуя эти 5 стратегий, вы покажете своим детям, что уважаете их, и дадите им возможность обрести большее чувство способностей и самостоятельности.
В качестве дополнительного бонуса: , когда дети чувствуют себя ценными и способными, они с меньшей вероятностью будут участвовать в борьбе за власть.
Уважение — это улица с двусторонним движением, и если вы решите проявить взаимное уважение, вы будете на правильном пути к воспитанию уважительных детей.
Если при чтении этой статьи у вас возникли другие вопросы для родителей, знайте, что вы не одиноки. Похоже, что как только вы решаете одну проблему воспитания детей, другая ждет в сторонке, чтобы вмешаться.
Если это так, я буду рад, если вы ПРИСОЕДИНЯЙТЕСЬ ко мне ДЛЯ БЕСПЛАТНОГО ОНЛАЙН-КЛАССА.
Я научу вас, как заставить ваших детей слушать, не ворча, не напоминая и не крича (что также поможет укрепить взаимоуважительные отношения с вашим ребенком).
Как всегда, продолжай в том же духе, друг мой! Воспитание этих детишек — самая важная работа, которую вы когда-либо выполняли, и я благодарен за поддержку на этом пути.
Что делать дальше:
1. Подпишитесь на мою рассылку новостей:
Подпишитесь на мой информационный бюллетень, чтобы получать советы по воспитанию детей, которые помогут вам создать более счастливый дом и стать родителем, которым вы всегда хотели быть.Кроме того, когда вы подпишетесь, я также пришлю вам копию нашего стратегического руководства 10 советов по улучшению поведения — Начиная с СЕЙЧАС!
2. Зарегистрируйтесь на мое БЕСПЛАТНОЕ 60-минутное занятие:
Зарегистрируйтесь на мой бесплатный курс под названием Как заставить детей слушать, не ворча, крича и не теряя контроля . Занятия проходят несколько раз в неделю, но я рекомендую вам зарегистрироваться заранее, поскольку количество мест ограничено.
3. Зарегистрируйтесь в моей 7-ступенчатой системе воспитания
Присоединяйтесь к моей проверенной 7-шаговой системе для занятых родителей, готовых к переменам (она получила 5 звезд в Google).Кроме того, в течение ограниченного времени вы сэкономите 10% плюс получите БЕСПЛАТНОЕ обновление для всех планов — совершенно без риска и с пожизненным доступом.
Об авторе
Признанный на национальном уровне эксперт по вопросам воспитания Эми Маккриди — основательница компании Positive Parenting Solutions и автор бестселлеров Эпидемия «Я, я, я» — пошаговое руководство по воспитанию способных и благодарных детей в мире с чрезмерными правами и Если я должен сказать вам еще раз … Революционная программа, которая заставляет ваших детей слушать, не ворча, напоминая и не крича .Как «выздоравливающий крик» и сертифицированный инструктор по позитивной дисциплине, Эми является сторонником позитивных методов воспитания для более счастливых семей и хорошо воспитанных детей. Эми является участником шоу TODAY Show и была представлена на каналах CBS This Morning, CNN, Fox & Friends, MSNBC, Рэйчел Рэй, Стиве Харви и других. В своей самой важной роли она — гордая мама двух замечательных молодых людей. .Обучение детей уважению | Обучение детей уважению
Мы часто забываем, что дети не рождаются с врожденным чувством уважения к другим. Наших детей нужно научить уважать.
Подумайте об этом, младенцы рождаются, которым нужно манипулировать своим миром, чтобы удовлетворить свои потребности, и они делают это в основном плачем. Плач естественен и уместен для младенцев — это то, как они сообщают, что голодны, мокрые или нуждаются в помощи.
Но когда дети взрослеют, наша задача как родителей — научить их уважительным способам удовлетворения своих потребностей.А плач, манипуляции и неуважение — определенно неуважительные способы добиться этого.
К сожалению, многих детей не учили уважению или они предпочитают не относиться к ним, даже если они знают лучше. Действительно, часто можно увидеть, как дети и подростки спорят со взрослыми (или полностью игнорируют их), используют нецензурную лексику, сдерживают свое отношение и не используют манеры или не уважают власть имущих. К сожалению, это стало нормой для многих детей и подростков.
На мой взгляд, YouTube, фильмы, музыка и видеоигры — все прославляют неуважительное, злое, грубое обращение с другими.В результате мы, как родители, должны усерднее работать, чтобы научить наших детей уважительному отношению.
Что еще более важно, многие родители не создали прочной культуры ответственности в своих домах. Отчасти проблема заключается в том, что родители часто бывают заняты, что затрудняет немедленный ответ нашим детям. Давайте посмотрим правде в глаза, легче позволить вещам скользить, когда вы измотаны и испытываете стресс от такой тяжелой работы.
Наконец, я считаю, что многим родителям трудно смотреть на своих детей в реалистичном свете.Я не могу переоценить, насколько важно иметь готовность смотреть на своих детей реалистично, отмечая как их сильные стороны, так и их слабые стороны. Реалистичность позволяет вам увидеть неприемлемое поведение, когда оно происходит, и устранить его — а не оправдываться и не игнорировать его.
Как вы можете изменить культуру в собственном доме, если неуважительное поведение начинается или уже стало образом жизни? Вот девять вещей, которые вы можете сделать сегодня как родитель, чтобы завоевать уважение своих детей.
1.Помните, что ваш ребенок не ваш друг
Дело не в том, что вы нравитесь ребенку и даже не благодарите вас за то, что вы делаете. Важно помнить, что ваш ребенок вам не друг. Он твой ребенок. Ваша задача — научить его эффективно действовать в этом мире и уважительно относиться к другим, а не только к вам.
Когда вы думаете, что ваш ребенок может переходить черту, хорошее практическое правило — спросить себя: «Могу ли я позволить соседу сказать мне такие вещи? Позволил бы я незнакомцу? Если ответ отрицательный, не позволяйте ребенку это делать.
Когда-нибудь, когда ваш ребенок станет взрослым, ваши отношения могут стать больше дружбой. Но пока ваша работа — быть его родителем, его учителем, его тренером и его установщиком лимитов, а не приятелем, который позволяет ему уйти от дел.
2. Противодействовать неуважению рано и часто
Хорошо, если возможно, как можно раньше бороться с неуважительным поведением. Если ваш ребенок груб или неуважителен, не закрывайте глаза. Вмешайтесь и скажите:
«В этой семье мы друг с другом так не разговариваем.”
Если ваши дети маленькие, то в конечном итоге окупятся. Как родитель, очень важно, чтобы, если вы видите, что ваш ребенок ведет себя неуважительно, признать это, а затем попытаться пресечь это в зародыше.
Также, если вашему ребенку предстоит вступить в подростковый возраст (или другую потенциально трудную фазу), подумайте о будущем. Некоторые родители, которых я знаю, уже планируют, как они отреагируют на поведение, когда их дочь с СДВ (которой сейчас 11 лет) станет подростком. Они учатся навыкам, чтобы подготовиться к общению с ней в более позднее время.Эта подготовка может помочь им только в том случае, если они будут двигаться вперед вместе как семья.
3. Материнская компания как команда
Для вас и вашего второго родителя полезно быть на одной странице, когда речь идет о поведении вашего ребенка. Убедитесь, что один из вас не допускает неуважительного поведения, пока другой пытается вмешаться. Сядьте вместе и обсудите свои правила, а затем составьте план действий — и список возможных последствий, — если ваш ребенок нарушит правила.
Материалы по теме: Когда родители не согласны: как воспитывать детей в команде
4.Научите вашего ребенка основным навыкам социального взаимодействия
Это может показаться старомодным, но важно научить вашего ребенка основным манерам, таким как говорить «пожалуйста» и «спасибо». Когда ваш ребенок общается со своими учителями в школе или получает свою первую работу и имеет эти навыки, к которым можно прибегнуть, это будет иметь большое значение.
Поймите, что использование манер — простое «извините» или «спасибо» — тоже форма сочувствия. Это учит ваших детей уважать других и признавать их влияние на других людей.Если подумать, неуважительное поведение — это противоположность сочувствию и хорошим манерам.
5. Будьте уважительны, когда поправляете своего ребенка
Когда ваш ребенок ведет себя неуважительно, исправляйте его уважительно. Кричать, расстраиваться и иметь собственное отношение к их мнению — бесполезно. Расстройство только усугубляет их неуважительное поведение. На самом деле, если вы позволяете их грубому поведению влиять на вас, трудно быть эффективным учителем.
Вместо этого вы можете отвести ребенка в сторону и дать ему четкое представление о том, что приемлемо. Не нужно на них кричать или смущать.
Один из наших друзей отлично справлялся с этим навыком воспитания. Он отводил своих детей в сторону, что-то тихо говорил (обычно я понятия не имел, что это было), и это обычно сразу меняло их поведение.
Используйте эти инциденты в качестве обучающих моментов, спокойно отводя детей в сторону, делая свои ожидания твердыми и ясными и доводя их до соответствующих последствий.
Материалы по теме: Как избавить детей от последствий, которые работают
6. Установите реалистичные ожидания в отношении поведения ребенка
Реалистичное отношение к образцам поведения ребенка может означать, что вам нужно снизить свои ожидания. Не планируйте большое путешествие с детьми, например, если они не любят кататься в машине. Если у вашего ребенка проблемы в больших группах, и вы планируете мероприятие для 30 человек, вы, скорее всего, разочаруете всех и, возможно, устроите ссору.
Часто бывает полезно установить пределы заранее. Например, если вы собираетесь пойти куда-нибудь поужинать, объясните детям свои ожидания. Четкие ожидания помогут вашему ребенку вести себя и в некотором смысле заставят его чувствовать себя в большей безопасности. Они поймут, чего от них ждут, и будут знать последствия, если они не оправдают этих ожиданий. Если они достигают ваших целей, безусловно, отдайте им должное, но если они не достигают цели, выполняйте те последствия, которые вы для них создали.
7. Определите границы, когда все будет спокойно
Когда вы находитесь в ситуации, когда ваш ребенок ведет себя неуважительно, это не лучшее время, чтобы много говорить о пределах или последствиях. Позже вы можете поговорить с ребенком о его поведении и своих ожиданиях.
8. Обсуждайте неуважение, когда ваш ребенок спокоен
Если ваш ребенок ведет себя неуважительно или грубо, поговорите о том, что произошло, когда все уляжется. Поговорим о том, как с этим можно было бы поступить иначе.Спокойный разговор — это шанс выслушать ребенка и лучше понять его проблему. Старайтесь оставаться объективными. Можно сказать:
«Представьте, что видеокамера все это записала. Что бы я увидел? »
Это также идеальное время, чтобы попросить ребенка описать, что он мог бы сделать иначе.
9. Не обращай внимания на поведение ребенка лично
Одна из самых больших ошибок, которую могут совершить родители, — это лично относиться к поведению своего ребенка.По правде говоря, вы никогда не должны попадаться в эту ловушку, потому что соседский подросток делает то же самое со своими родителями. И дочь вашего кузена делает то же самое с своими родителями. У всех детей есть конфликты с родителями. Ваша роль — как можно более объективно относиться к поведению вашего ребенка.
Когда у родителей нет эффективных способов справляться с подобными вещами, они могут терять контроль и бояться. В результате они часто слишком остро или недостаточно реагируют на ситуацию.Когда они слишком остро реагируют, они становятся слишком жесткими. А когда они не реагируют, они игнорируют поведение или говорят себе, что это «всего лишь фаза». В любом случае это не поможет вашему ребенку научиться более эффективно управлять своими мыслями и эмоциями. И это не научит его быть более уважительным.
Заключение
Поймите: если вы не смогли вовремя вмешаться в дела своих детей, вы можете начать в любое время. Даже если ваш ребенок постоянно проявляет неуважительное поведение, вы можете начать вмешиваться и устанавливать эти четкие границы.
Дети действительно до хотят ограничений, даже если они протестуют. И они будут протестовать! Сообщение, которое они получают, когда вы вмешиваетесь и устанавливаете ограничения, заключается в том, что они заботятся о них, что их любят, и что вы действительно хотите, чтобы они были успешными и могли хорошо функционировать в этом мире. Наши дети сейчас не будут нас благодарить, но ничего страшного. Дело не в том, чтобы заставить их поблагодарить нас, а в том, чтобы поступать правильно.
.